20 грудня 2021 року в Успенській Києво-Печерській Лаврі пройшов міжнародний круглий стіл на тему «Три роки спроб примусового перейменування Української Православної Церкви: наслідки, оцінки, коментарі». У заході взяв участь голова Синодального юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов.
Перед початком заходу відбувся брифінг за участю голова Синодального юридичного відділу, а також заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрея Миколая Данилевича, релігійного експерта Юрія Євгеновича Решетнікова, які розповіли про завдання круглого столу.
Протоієрей Миколай Данилевич зазначив, що цього дня виповнюється три роки з моменту, коли за каденції колишнього президента П. Порошенка був прийнятий закон про так зване перейменування. За його словами, закон — абсолютно маніпулятивний та пропагандистський та направлений проти найбільшої конфесії України.
«Ми є Українською Православною Церквою, а її вірні — громадяни України, і відповідно ми будемо до кінця захищати нашу Церкву та ім’я нашої Церкви. Сьогодні ми про це детально поговоримо», — сказав він.
Протоієрей Олександр Бахов нагадав, що «закон, відомий у побуті як “про перейменування” має № 2662 та передбачає внесення змін до ст. 12 Конституції України “Про свободу совісті та релігійних організацій”».
Протоієрей Олександр Бахов підкреслив, що водночас у цьому Законі відсутня будь-яка згадка про Українську Православну Церкву. Відповідна релігієзнавча експертиза, покликана визначити на кого поширюється цей закон не введена у правове поле до цього часу.
«А тому говорити, що цей Закон поширюється на Українську Православну Церкву є неправильним і незаконним. На сьогодні є багато інсинуацій, міркувань, намагань застосувати штучно цей закон до УПЦ, — наголосив юрист. — У зв’язку з цим круглий стіл буде наголошувати на тих проблемних аспектах, з якими на сьогодні УПЦ стикається у своїй діяльності у світлі цього закону».
Релігійний експерт Юрій Євгенович Решетніков назвав намагання примусово перейменувати УПЦ незаконною спробою втручання держави у внутрішні справи нашої Церкви.
«Тільки наша Церква має право визначати, як їй називатись. УПЦ об’єднує десятки мільйонів громадян України, які є громадянами нашої країни, які платять податки, працюють на благо нашої держави, — сказав він. — Окрім того, ми переконані, що Закон, про який ми будемо говорити, прийнятий як із порушенням Конституції, так і з порушенням міжнародних нормативних документів, а тому ми переконані, що має бути скасований. А як досягнути цього? — ми й обміняємося думками, і спільно спробуємо знайти варіанти наших подальших дій».
Далі відбувся сам захід, учасниками якого стали голова Синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій; вікарій Київської митрополії єпископ Вишневський Спиридон; представник Чорногорсько-Приморської митрополії Сербської Православної Церкви; Чиквин Євгеній Григорович — депутат Сейму Польщі, представник Польської Православної Церкви; а також народні депутати України, представники української інтелігенції, громадські діячі та інші.
Митрополит Чернівецький та Буковинський Мелетій у своєму виступі припустив, що антицерковні закони, зокрема закон про «перейменування», насправді спрямовані на повну ліквідацію Української Православної Церкви. Він нагадав, що УПЦ з 1990 року є повністю незалежною адміністративно від Руської Православної Церкви. Центр управління нашої Церкви вже понад 30 років знаходиться в Києві, управління здійснюється соборами та Священним Синодом УПЦ та Предстоятелем, якого обирають архієреї УПЦ.
«Сподіваюся, що нарешті розпочнеться діалог з владою, щоб запанував мир, щоб дотримувалася Конституції України та всім громадянам забезпечувалися рівні права на вільне віросповідання, — сказав владика. — Ніхто не може усунути з реального життя об’єктивну реальність існування багатомільйонної Української Православної Церкви. Попри всі попередні утиски, наша Церква не лише вистояла, а й продовжує залишатися найбільшою Церквою України».
На думку народного депутата від партії “Слуги народу” Олександра Качура, ухвалення т.з. закону про примусове перейменування було піар-акцією попередньої влади.
За його словами, деякі депутати навіть не зрозуміли, за що вони голосували, а деяким народним обранцям досі соромно, оскільки вони підтримали антиконституційний закон на догоду своєму лідерові, який тоді був президентом України. Як зазначив О. Качура, питання зі згаданим законом має бути вирішено у Конституційному суді.
Політолог Руслан Бортник вважає, що настав час винести питання про скасування закону про примусове перейменування УПЦ на всеукраїнський референдум.
За словами експерта, Церква в умовах тиску на неї поводилася “м’яко”. Тепер підхід слід змінити. І зробити це, вважає Бортник, слід через ініціювання УПЦ всеукраїнського референдуму щодо скасування закону про примусове перейменування. Політолог упевнений, що мільйони громадян України підтримають таке рішення.
Зокрема, захід сфокусував свою увагу на подальших діях та кроках УПЦ у разі, якщо закон буде схвалено Конституційним судом.
Насамкінець було прийнято підсумковий документ круглого столу «Три роки спроб примусового перейменування Української Православної Церкви: наслідки, оцінки, коментарі», у якому зазначено, що Закон про примусове перейменування Української Православної Церкви суперечить базовим принципам свободи совісті, Конституції України і міжнародним правовим документам, несе загрози міжконфесійному миру та підлягає негайному скасуванню.
«В усі часи Українська Православна Церква була і є Церквою українського народу, об’єднуючи мільйони українських громадян, які є патріотами України, щоденно працюють для блага і майбутнього нашої країни, захищають її суверенітет. Українська Православна Церква послідовно підтримувала і підтримує незалежність нашої держави… З огляду на це, провокативними, маніпулятивними і підступними є будь-які намагання з авантюрними цілями, що не мають нічого спільного з турботою про гідне майбутнє України та її народу, представити УПЦ та мільйони її вірних — громадян України як “ворогів України”, “п’яту колону”, чиїхось агентів, позбавити Українську Православну Церкву її назви та нав’язати їй якусь іншу», – відзначається у документі.
Учасники круглого столу підкреслили, що особливо небезпечними є такі спроби на законодавчому рівні.
«Вказаний Закон суперечить засадничим принципам у сфері свободи совісті, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та міжнародними правовими документами, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішенням Європейського суду з прав людини. Закон передбачає втручання держави у сферу свободи віросповідання, порушує принципи відокремлення релігійних організацій від держави, їхньої рівності перед законом, рівності громадян незалежно від їхніх релігійних переконань недопущення встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших», – зазначили учасники круглого столу.
У підсумковому документі вказується, що реалізація антицерковного Закону за три роки призвела до унеможливлення реєстрації нових релігійних організацій УПЦ, внесенні змін до статутів наявних релігійних організацій Церкви та реєстрації їхніх керівників, релігійні організації УПЦ позбавлені можливості актуалізації даних у державних реєстрах України.
Разом з тим, випадки протиправної перереєстрації релігійних громад УПЦ до складу ПЦУ (майже 500 відповідних правопорушень), які тривають вже впродовж трьох років, значною мірою також пов’язані із наслідками ухвалення вказаного Закону.
Також учасники круглого столу звернули увагу, що внаслідок ухвалення Закону, з кінця 2018 р. десятки тисяч військовослужбовців – вірних УПЦ, які захищають незалежність України, позбавлені можливості отримати душпастирську допомогу від священнослужителів своєї Церкви, а також те, що положення Закону несуть загрозу рейдерського захоплення майна релігійних організацій УПЦ.
Учасники круглого столу закликали владу до негайного скасування антицерковного закону.
«Можливими шляхами розв’язання даної проблеми могло б бути рішення Конституційного Суду України про неконституційність вказаного Закону або визнання Верховною Радою України нинішнього скликання помилки, зробленої попереднім скликанням Верховної Ради, неправового характеру вказаного Закону і виправлення даної помилки шляхом скасування цього Закону. Історія Парламентаризму в Україні знає випадки скасування Верховною Радою попередньо ухвалених рішень як неправових, відтак є підстави сподіватися на мудрість і дійсно державницьке, а не популістське і авантюрне мислення народних депутатів України нинішнього скликання», – зазначили учасники круглого столу.
Вірні Української Православної Церкви усіма можливими законними методами захищатимуть свій релігійний вибір і свої права, свою Церкву та її назву.
«Зважаючи на те, що влада цього року не почула голос 1 мільйону громадян, які висловилися за необхідність скасування цього Закону, видається доцільним оголосити новий збір підписів громадян під зверненням щодо необхідності такого скасування. Переконані, що таке звернення підтримають не лише вірні УПЦ, але й усі, для кого не є байдужим дотримання фундаментальних прав громадян у нашій країні та Конституції України, забезпечення міжконфесійного порозуміння, суспільної злагоди, а відтак і гідного майбутнього нашої країни – усі, хто не на словах, а на ділі є патріотом України, хто цінує та поважає громадян України, незалежно від того, до якого храму вони ходять, якою мовою спілкуються чи до якої національної спільноти належать», – підсумували автори документу.
Фото news.church.ua
Просмотров: (19)