Коментар Юридичного відділу УПЦ з приводу чергового зазіхання «ПЦУ» на Києво-Печерську Лавру

23 червня, через місяць після прийняття рішення Синодом «ПЦУ» про заснування чоловічого монастиря – «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)», «ПЦУ» продовжує вимагати від влади за будь-яку ціну пустити їх до Києво-Печерської Лаври, про що вони звернулись з листом до прем’єр-міністра України. Дане звернення містить прохання «про надання одного з храмів на території Верхньої Лаври», та «надання приміщень на території Верхньої Лаври для монастирського життя та діяльності» і побудовано за принципом «ми добрі – вони погані, ми утворили чоловічий монастир віддайте нам Лавру».

Перш за все слід звернути увагу на те, що Києво-Печерська Лавра є цілісний майновий комплекс і на її території з 1988 року цілком законно знаходиться чоловічий монастир УПЦ. Акцентування уваги тільки на території Верхньої Лаври — це лише тактичний хід з метою введення влади та українського суспільства в оману. Тим більше, як вбачається з листа, риторика «ПЦУ» в бік чоловічого монастиря УПЦ, що знаходиться в Лаврі, не правдива, негативна, місцями образлива і далека від духу християнської любові.

З початку військової агресії РФ проти України «ПЦУ» стала агресивнішою стосовно Української Православної Церкви, за допомогою, а іноді за участі органів місцевого самоврядування збільшилась кількість рейдерських захоплень релігійних громад УПЦ, які своєю чергою представники «ПЦУ» називають «переходами». І зараз мова йде не про один храм, тому цілком очевидно, що подібну рейдерську схему хочуть застосувати, щоб заволодіти Києво-Печерською Лаврою, та утворити там джерело релігійної ворожнечі. А для чого тоді створювати чоловічий монастир «ПЦУ» з подібною назвою чоловічого монастиря УПЦ, що знаходиться і діє на теперішній час у Києво-Печерській Лаврі?

Києво-Печерська Лавра знаходиться у законному правоволодінні Української Православної Церкви, а з 1988 року зусиллями монахів відновили з руїн не тільки давні українські традиції лаврського життя, а й велику кількість храмів та келій і на сьогодні до братії чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври належать 220 осіб, а згідно зі статистичними даними Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), станом на 1 січня 2021 року у 79 монастирях «ПЦУ», нараховується лише 233 особи. Це свідчить про те, що у «ПЦУ» майже відсутні люди, які бажають жити чернечим життям. Своєю чергою це означає, що приміщення, на які вони претендують, не будуть використовуватись за призначенням, а їх присутність в Лаврі буде лише збільшувати градус релігійної ворожнечі. До прикладу у Федосіївському чоловічому монастирі, що навпроти Лаври, – 5 монахів, а в Михайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі – 9 монахів. Якщо вони не можуть наповнити вже існуючи монастирі ченцями, то для чого їм потрібна Лавра?

Це порівняння ні в якому разі не слід сприймати як докір, тому що очевидно і зрозуміло, що «ПЦУ» як новостворена і молода церква, яка існує в Україні тільки три роки, ще не встигла організувати належне чернече життя та традиції.

Окрім цього, новоутворені релігійні організації «ПЦУ», отримавши статус юридичної особи не раніше початку 2019 року, не можуть претендувати на церковне майно сформоване до початку свого існування. Особливо претендувати на майно релігійних організацій без підтвердження законного факту правонаступництва. Водночас «ПЦУ» не є правонаступником церковного майна — ані того, що є у власності релігійних організацій УПЦ, ані того, що було націоналізовано у період Радянського союзу.

Окремої уваги заслуговує провокативне запитання: «чому одна з провідних духовних та історичних святинь українського народу монопольно використовується Московським Патріархатом?». Тому наголошуємо, що «монопольне» користування майном захищається державними законами. Право власності або користування захищається Конституцією України та відповідними законами. Це право є непорушним, сталим та самодостатнім, а у випадку його порушення карається законом. Також звертаємо увагу, що Києво-Печерська Лавра знаходиться у законному правоволодінні Української Православної Церкви, а не Московського Патріархату.

Як ми бачимо, окрім відсутності чернечого потенціалу, «ПЦУ» не має ані юридичного, ані історичного, ані морального права претендувати на Києво-Печерську Лавру.

Фото news.church.ua

Просмотров: (231)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *