Минулого тижня відбулося захоплення Свято-Покровського храму в с. Мусорівці Збаразького району Тернопільської області. Віряни відстоюють свої права у суді. Про це Юридичному відділу УПЦ повідомили в Тернопільській єпархії.
8 червня 2019 року парафіяни вперше вимушені були молитися на вулиці перед храмом, оскільки їх до церкви не пустили представники «ПЦУ», які спиляли болгаркою і замінили замки на дверях храму.
Конфлікт навколо даного храму розпочався ще з моменту його освячення, десять років тому. І саме представникам новостворенної структури «ПЦУ», наслідникам своїх попередників — рейдерам з «УПЦ КП», вдалося досягти свого, за підтримки місцевої влади і бездіяльності поліції, виставити парафіян УПЦ, які збудували і роками відстоювали свою церкву, на вулицю.
Ще взимку цього року в місцевому клубі відбулися незаконні збори територіальної громади села, куди реальних парафіян храму не допустили. Відвідати зібрання вдалося юристу єпархії, який намагався попередити про незаконність будь-яких рішень щодо релігійної громади УПЦ, проте його проігнорували.
Після цих зборів, на яких було прийнято рішення про «переведення» в «ПЦУ», поліція намагалася не допустити прихожан і священнослужителя на богослужіння в Свято-Покровський храм. Проте після спілкування зі священиком, віруючим дозволили зайти у власний храм. Дочекавшись перереєстрації парафії, яку провів голова Тернопільської ОДА С. Барна, активісти, очолювані «кліриком ПЦУ» Іваном Боднарем та секретарем сільради Марією Смик, храм захопили.
Того ж дня, 8 червня, парафіяни подали заяву в правоохоронні органи за фактом незаконного вторгнення на територію їхнього храму. Через два дні члени релігійної громади УПЦ поцікавилися у відділенні поліції, чи внесли дані за їх заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Не отримавши чіткої відповіді, віруючі змушені були звернутися до суду.
14 червня Збаразький районний суд розгляне позов про бездіяльність співробітників правоохоронних органів, який подали члени релігійної громади Свято-Покровського храму УПЦ.
Релігійна громада УПЦ, отримавши усі дозвільні документи, поряд із старовинним дерев’яним храмом XVIIIст., у якому продовжувала служити, розпочала будівництво нової церкви у 1996 році. Виключно коштом парафіян, під настоятельством протоієрея Іоанна Пивоварчука, який більше ніж 40-к років служив на цій парафії, будівництво велося більше 10-ти років.
6 вересня 2009 року відбулося урочисте освячення архієпископом Тернопільським і Кременецьким Сергієм Свято-Покровського храму. А невдовзі, 30 жовтня, Тернопільська влада зареєструвала громаду «УПЦ КП», після чого й відбулася перша спроба захоплення храму.
Владика Сергій у своєму рапорті на ім’я Предстоятеля тоді так описував ситуацію: «15 листопада 2009 р. під керівництвом Тернопільського священника УПЦ КП Анатолія Зінкевича до села прибула група духовенства та мирян, які вчинили спробу захоплення Свято-Покровського храму. В храм їм ввірватись не вдалось, оскільки в храмі після богослужіння залишились наші люди для обговорення, мирного вирішення даної проблеми, яка назрівала. На протязі певного часу, приймаючи на себе всі силові удари, наші люди дальше вхідних дверей захоплювачів не допустили. Серед наших віруючих є потерпілі фізично, морально, та матеріально. Міліція стояло осторонь до тих пір, поки нападники не почали бити наших людей, лише тоді стала на перешкоду в дверях прихильникам УПЦ КП і відсторонила їх. Після цього священник Зінкевич на церковному подвір’ї звернувся до людей з проповіддю, в якій закликав брати ломи, ломати церковні двері та захоплювати церкву, ображав почуття Православних віруючих, наше духовенство та прихожан.
Все це творилось на очах представників влади, які були в ролі спостерігачів. Голова та працівники сільської Ради підтримували сторону захоплювачів».
30 листопада цього ж року на зборах села, зібраного за ініціативи громади “УПЦ КП”, обласної та районної влади, в присутності голови Збаразької райдержадміністрації, було прийняте рішення про проведення богослужінь – релігійною громадою «УПЦ КП» у старій церкві, парафією УПЦ в новозбудованій церкві. Це рішення узгодили обидві релігійні громади.
Проте, апогеєм свавілля та беззаконня стали події 3 січня 2010 року: вибиті вікна, розбиті дубові двері, сліди крові на стінах церкви – усе це результат штурму храму бойовиками під головуванням теперішнього депутата Верховної Ради України від партії «Свобода» Михайла Гловка. Після того, як нападникам вдалось вщент розбити двері, вони почали дрючками наносити удари по прихожанам храму. Лише після того, як один із парафіян від завданих ударів втратив свідомість і коли приїхала «швидка», щоб надати медичну допомогу постраждалому, штурм припинився. Молодики організованим строєм залишили територію храму, викрикуючи погрози повернутися більшим числом і обов`язково захопити храм.
Через 10-ть років їх послідовникам це вдалося.
Просмотров: (100)