Так, у ст. 25 (розділ II, гл. 3) «Гарантії здійснення свободи совісті та сповідування релігії» вказується:

1. На деокупованих територіях гарантується право на свободу совісті, яке включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

2. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій на деокупованих територіях, сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями, бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать законодавству України.

3. Релігійна організація, яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації входить в структуру релігійної організації, керівний центр якої знаходиться на території держави-агресора, зобов’язана у своїй повній назві, зазначеній в її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації за межами України, в яку вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації з можливим додаванням слів «в Україні» і/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації з урахуванням положень Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”».

Відзначимо, що дана норма законопроекту «Про державну політику перехідного періоду» дублює скандальний закон про примусове перейменування релігійних організацій, зокрема УПЦ, який з 11 лютого 2020 року розглядається в Конституційному суді.

У МінТОТ повідомили, що законопроект «перебуває на розгляді для надання пропозицій центральними органами виконавчої влади, державними службами і фондами, місцевими органами влади, науковцями, міжнародними організаціями, громадськими організаціями, експертним середовищем, судовими органами, прокуратурою, органами військового управління, представництва президента України в АРК та іншими».

«Будь-хто бажаючий може надіслати свої рекомендації до 29 січня 2021 року на адресу електронної пошти: [email protected]. Після збору пропозицій документ буде доопрацьовано та направлено на розгляд до Верховної Ради України згідно з регламентом і процедурою і оприлюднено окремо з урахуванням пропозицій», – йдеться в повідомленні міністерства.

Нагадаємо, 9 листопада 2020 року Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях на нараді ОБСЄ закликав міжнародні організації активніше реагувати на порушення прав віруючих та зокрема повідомив міжнародних правоохоронців, що проблема дискримінаційного «закону про перейменування» залишається не вирішеною до цього часу.