Політолог і експерт Кость Бондаренко на прес-конференції «Звернення віруючих УПЦ до влади: дискримінуючі закони і утиски» заявив, що нинішнє церковне протистояння було ініційовано владою Порошенка в 2018 році, коли в порушення Конституції колишній президент практично створив «державну церкву». На його переконання, владі сьогодні потрібно припинити втручатися в релігійне життя і повернутися до статусу-кво в церковній сфері, коли кожна конфесія буде звершувати свою діяльність самостійно у тій формі, як це склалося історично й без втручання політиків. Про це повідомляється на uoc-news.church.
Бондаренко провів паралель з ситуацією початку 90-х, коли був створений «Київський патріархат» і нагадав, що ті часи характеризувалися масовими захопленнями храмів.
«Ситуація, яка складається навколо церковного, міжконфесійного питання в Україні дуже нагадує ситуацію початку 90-х років минулого століття. Тоді на початках незалежності дуже гостро стояло питання взаємодії між різними конфесіями в Україні. Доходило до кривавих сутичок, коли були спроби захоплювати храми, коли були протистояння між громадами і т.д.», — нагадав він.
На його переконання, всі політики тоді чудово розуміли, що протистояння між конфесіями може призвести до серйозного громадянського протистояння на рівні країни й за декілька років вдалося погасити проблему.
«Саме конфлікти на релігійній основі найбільш небезпечні, як показує історія. Тому, що їх найскладніше вирішити. Тому політики тоді постійно застерігали – не можна релігійний фактор використовувати в політичних цілях, — зазначив експерт. — На жаль, за часів президенства Петра Порошенка цей принцип був порушений. Було прийнято рішення, яке фактично проігнорувало положення Конституції про відокремлення Церкви від держави. І фактично держава почала втручатися в справи держави. Петро Порошенко фактично почав пропагувати “державну церкву”, почав будувати її. До цього процесу долучилися і зовнішні чинники. Є окремий інтерес зовнішніх сил у розколі світового Православ’я, що ми зараз спостерігаємо не тільки в Україні, а й в інших державах, зокрема на Балканах. На цей процес наклалися і вибори. І сьогодні ми спостерігаємо фактично ті процеси, які були запущені у 2018-2019 роках».
На думку політолога, позитивним є той факт, що нинішня влада не стала використовувати конфесійний фактор у своїх політичних цілях, проте сьогодні всі українці стали заручниками тієї ситуації, яку спровокував колишній президент два роки тому.
«Хочеться сподіватися, що нинішні процеси не будуть мати тих наслідків, які вони мали на початку 90-х років, що все-таки здоровий глузд політиків і здоровий глузд громадян України візьме гору над емоціями. Хочеться сподіватися, що у нас громадянський мир відновиться в Україні», — сказав Кость Бондаренко.
Експерт також звернув увагу на те, що в сучасній Україні багато хто намагається змішувати цілий ряд ідеологічних посилів, в т.ч. змішати релігійні питання, і питання протистояння з Росією, питання війни на Сході.
«Все це пробують подати, як один єдиний коктейль і в результаті різні процеси накладаються і мають негативні наслідки, які ми спостерігаємо у вигляді різного роду не зовсім здорової пропаганди чи абсолютно нездорової пропаганди, щоб поставити ту чи іншу конфесію поза законом, чи намагання вирішити свої питання (питання майнового характеру) за рахунок поширення неправдивої інформації щодо тієї чи іншої конфесії», — пояснив він.
Політолог переконаний, що владі, яка сьогодні намагається вирішити «питання зі зменшення градусу радикалізації в суспільстві» потрібно навести порядок і в міжконфесійному полі: «вирішити питання руба».
К. Бондаренко також нагадав, що в Конституційному суді перебуває звернення народних депутатів, які вимагають визнати такими, що не відповідають Конституції України законів, які були прийняті в часи Петра Порошенка ( Закон № 2662-VIII про так зване «перейменування» – ред).
«Будемо сподіватися, що держава повернеться до статусу-кво і кожен буде володіти тим чим володіє, і буде фактично мати впливи, які склалися історично, природньо і без втручання політиків», — висловив надію експерт.
Просмотров: (28)