Декілька останніх місяців 2023 року наповнені непоодинокими рішеннями органів місцевого самоврядування з приводу заборони діяльності релігійних громад, які належать до Української Православної Церкви. При цьому Юридичний відділ УПЦ неодноразово у своїх коментарях та рекомендаціях звертав увагу посадових осіб органів місцевого самоврядування на неправомірність прийняття таких рішень та відсутність юридичних наслідків таких рішень у зв’язку із відсутністю в органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повноважень на заборону діяльності релігійних організацій.

Разом із тим, останньою новелою в діях органів місцевого самоврядування, напевно, внаслідок розуміння відсутності юридичного значення вже прийнятих рішень щодо заборони діяльності релігійних організацій/громад, стало прийняття рішень про заборону проведення та участі в богослужінні вірянам Української Православної Церкви.

Мова йде про прощу (хресну ходу) богослужіння та інші заходи, що традиційно проводяться представниками та віруючими  Української Православної Церкви.

Такі обставини стосуються зокрема перешкоджання представниками влади та поліції проходженню прощі православних українців в Почаїв, що відбувалося в тому числі внаслідок прийняття рішень органами місцевого самоврядування трьох областей.

Ураховуючи нерозуміння представниками влади змісту та мети проведення прощі (хресної ходи) Юридичний відділ УПЦ роз’яснює, що у Церкві протягом всієї її історії форми служіння Богу не обмежувалися лише словесною молитвою. Прощі (хресні ходи) ніколи не сприймалися як демонстрація сили чи політична акція. Це завжди було богослужіння, під час якого потрібно було не тільки молитися Богу розумом, а й підкріплювати свою молитву фізичною працею — іноді досить тривалою ходою.

Для православних вірян Української Православної Церкви хресна хода — це богослужіння, яке відбувається за строгим чином, визначеним церковними правилами, при цьому основним заняттям під час хресної ходи є молитва.

Згідно з законодавством України, органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо заборони проведення богослужінь або молитви. І відповідно до законодавства, заборонити такі дії не можуть. Зазначене можна зробити виключно у судовому порядку, враховуючи положення рішення Конституційного суду України від 08.09.2016 № 1-12/2016 № 6-рп/2016, відповідно до якого право на свободу світогляду і віросповідання може здійснюватися одноособово чи колективно, у приватному чи публічному місці. Реалізація цього права, зокрема у публічному місці, пов’язана зі здійсненням передбаченого частиною першою статті 39 Конституції України права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації тощо.

Тобто жодним законом не заборонено проведення богослужінь у вигляді хресної ходи, однак законом встановлена заборона будь-кому втручатися в таке богослужіння, як і приймати рішення про заборону здійснення богослужіння/релігійного обряду.

Статтею 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Тобто, виходячи із вимог закону, підхід до усіх релігійних організацій, громадян, які сповідують певну релігію, повинен бути однаковим і не містити дій які можуть бути визначені як надання переваги певній релігійній організації.

Разом із тим, щодо Української Православної Церкви її вірян в частині проведення богослужінь, в тому числі хресної ходи, представниками влади, посадовими особами органів місцевого самоврядування здійснюються дискримінаційні дії шляхом прийняття рішень про заборону проведення богослужінь та вчинення дій направлених на фізичне перешкоджання такої діяльності, що підтверджується фактами здійснення таких саме богослужінь представниками інших церков, що діють на території України.

Так, зокрема священнослужителями та парафіянами Української Греко-Католицької Церкви, Православної церкви України у 2023 році проведено понад 12 богослужінь (прощ/хресних ходів), які відбувалися в такому ж порядку як і в минулі роки, проте жодних заборон на такі богослужіння від органів влади/органів місцевого самоврядування не отримували, при цьому умови проведення таких заходів під час воєнного стану є однаковими для всіх. Що своєю чергою свідчить про умисне дискримінаційне ставлення певних представників органів державної влади/місцевого самоврядування до богослужінь (релігійних обрядів), що заплановані та/або відбуваються за участі Української Православної Церкви.

Враховуючи викладене, закликаємо посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування припинити протиправні дії щодо порушення встановлених Конституцією та законами України прав вірян Української Православної Церкви, зокрема щодо права збиратися мирно та здійснювати богослужіння у вигляді хресної ходи.

Просмотров: (36)